імпровізувати
Ukrainian
Etymology
From імпровіз(а́ція) (improviz(ácija)) + -ува́ти (-uváty). Compare Russian импровизи́ровать (improvizírovatʹ), Belarusian імправізава́ць (impravizavácʹ), Polish improwizować.
Pronunciation
- IPA(key): [imprɔʋʲizʊˈʋate]
Audio (file)
Conjugation
Conjugation of імпровізува́ти, імпровізува́ть (class 2a, biaspectual, transitive)
| biaspectual | ||
|---|---|---|
| infinitive | імпровізува́ти, імпровізува́ть improvizuváty, improvizuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | імпровізо́ваний improvizóvanyj impersonal: імпровізо́вано improvizóvano |
| adverbial | імпровізу́ючи improvizújučy |
імпровізува́вши improvizuvávšy |
| present tense (imperfective) | future tense (imperfective) | |
| future tense (perfective) | — | |
| 1st singular я |
імпровізу́ю improvizúju |
бу́ду ймпровізува́ти, бу́ду ймпровізува́ть, імпровізува́тиму búdu jmprovizuváty, búdu jmprovizuvátʹ, improvizuvátymu |
| 2nd singular ти |
імпровізу́єш improvizúješ |
бу́деш імпровізува́ти, бу́деш імпровізува́ть, імпровізува́тимеш búdeš improvizuváty, búdeš improvizuvátʹ, improvizuvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
імпровізу́є improvizúje |
бу́де ймпровізува́ти, бу́де ймпровізува́ть, імпровізува́тиме búde jmprovizuváty, búde jmprovizuvátʹ, improvizuvátyme |
| 1st plural ми |
імпровізу́єм, імпровізу́ємо improvizújem, improvizújemo |
бу́демо ймпровізува́ти, бу́демо ймпровізува́ть, імпровізува́тимемо, імпровізува́тимем búdemo jmprovizuváty, búdemo jmprovizuvátʹ, improvizuvátymemo, improvizuvátymem |
| 2nd plural ви |
імпровізу́єте improvizújete |
бу́дете ймпровізува́ти, бу́дете ймпровізува́ть, імпровізува́тимете búdete jmprovizuváty, búdete jmprovizuvátʹ, improvizuvátymete |
| 3rd plural вони |
імпровізу́ють improvizújutʹ |
бу́дуть імпровізува́ти, бу́дуть імпровізува́ть, імпровізува́тимуть búdutʹ improvizuváty, búdutʹ improvizuvátʹ, improvizuvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | імпровізу́ймо improvizújmo |
| second-person | імпровізу́й improvizúj |
імпровізу́йте improvizújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
імпровізува́в improvizuváv |
імпровізува́ли improvizuvály |
| feminine я / ти / вона |
імпровізува́ла improvizuvála | |
| neuter воно |
імпровізува́ло improvizuválo | |
Related terms
- імпровіза́тор m (improvizátor)
- імпровіза́ція f (improvizácija)
- імпровізо́ваний (improvizóvanyj)
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “імпровізувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “імпровізувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “імпровізувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “імпровізувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)
This article is issued from Wiktionary. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.