обміркувати

Ukrainian

From об- (ob-) +‎ міркува́ти (mirkuváty).

обміркува́ти • (obmirkuváty) pf (imperfective обмірко́вувати)

(transitive) to think over, to ponder, to consider, to cogitate, to reflect, to deliberate (on/upon/over)
Synonyms: обду́мати pf (obdúmaty), розду́мати pf (rozdúmaty), розміркува́ти pf (rozmirkuváty)

Conjugation of обміркува́ти, обміркува́ть (class 2a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	обміркува́ти, обміркува́ть obmirkuváty, obmirkuvátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	обмірко́ваний obmirkóvanyj impersonal: обмірко́вано obmirkóvano
adverbial	—	обміркува́вши obmirkuvávšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	обмірку́ю obmirkúju
2nd singular ти	—	обмірку́єш obmirkúješ
3rd singular він / вона / воно	—	обмірку́є obmirkúje
1st plural ми	—	обмірку́єм, обмірку́ємо obmirkújem, obmirkújemo
2nd plural ви	—	обмірку́єте obmirkújete
3rd plural вони	—	обмірку́ють obmirkújutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	обмірку́ймо obmirkújmo
second-person	обмірку́й obmirkúj	обмірку́йте obmirkújte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	обміркува́в obmirkuváv	обміркува́ли obmirkuvály
feminine я / ти / вона	обміркува́ла obmirkuvála
neuter воно	обміркува́ло obmirkuválo