мітити
Ukrainian
Etymology
Inherited from Old East Slavic мѣтити (mětiti), from Proto-Slavic *mětiti.
Pronunciation
- IPA(key): [ˈmʲitete]
Audio (file)
Verb
мі́тити • (mítyty) impf (perfective помі́тити)
Conjugation
Conjugation of мі́тити, мі́тить (class 4a, imperfective, transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | мі́тити, мі́тить mítyty, mítytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | мі́чений míčenyj impersonal: мі́чено míčeno |
| adverbial | мі́тячи mítjačy |
мі́тивши mítyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
мі́чу míču |
бу́ду мі́тити, бу́ду мі́тить, мі́титиму búdu mítyty, búdu mítytʹ, mítytymu |
| 2nd singular ти |
мі́тиш mítyš |
бу́деш мі́тити, бу́деш мі́тить, мі́титимеш búdeš mítyty, búdeš mítytʹ, mítytymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
мі́тить mítytʹ |
бу́де мі́тити, бу́де мі́тить, мі́титиме búde mítyty, búde mítytʹ, mítytyme |
| 1st plural ми |
мі́тим, мі́тимо mítym, mítymo |
бу́демо мі́тити, бу́демо мі́тить, мі́титимемо, мі́титимем búdemo mítyty, búdemo mítytʹ, mítytymemo, mítytymem |
| 2nd plural ви |
мі́тите mítyte |
бу́дете мі́тити, бу́дете мі́тить, мі́титимете búdete mítyty, búdete mítytʹ, mítytymete |
| 3rd plural вони |
мі́тять mítjatʹ |
бу́дуть мі́тити, бу́дуть мі́тить, мі́титимуть búdutʹ mítyty, búdutʹ mítytʹ, mítytymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | мі́тьмо mítʹmo |
| second-person | міть mitʹ |
мі́тьте mítʹte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
мі́тив mítyv |
мі́тили mítyly |
| feminine я / ти / вона |
мі́тила mítyla | |
| neuter воно |
мі́тило mítylo | |
Derived terms
- мі́титися impf (mítytysja)
Prefixed verbs
- ви́мітити pf (výmityty), виміча́ти impf (vymičáty)
- відмі́тити pf (vidmítyty), відміча́ти impf (vidmičáty)
- замі́тити pf (zamítyty), заміча́ти impf (zamičáty)
- намі́тити pf (namítyty), наміча́ти impf (namičáty)
- перемі́тити pf (peremítyty), переміча́ти impf (peremičáty)
- підмі́тити pf (pidmítyty), підміча́ти impf (pidmičáty)
- помі́тити pf (pomítyty), поміча́ти impf (pomičáty)
- примі́тити pf (prymítyty), приміча́ти impf (prymičáty)
- розмі́тити pf (rozmítyty), розміча́ти impf (rozmičáty)
- мі́ткий (mítkyj)
- мі́чений (míčenyj)
Related terms
- мі́та f (míta)
- мі́тка f (mítka)
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “мітити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “мітити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “мітити”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “мітити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)
This article is issued from Wiktionary. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.