коливатися
Ukrainian
Etymology
From колива́ти (kolyváty) + -ся (-sja). Compare Russian колеба́ться (kolebátʹsja).
Pronunciation
- IPA(key): [kɔɫeˈʋatesʲɐ]
Verb
колива́тися • (kolyvátysja) impf
Conjugation
Conjugation of колива́тися, колива́тись, колива́ться (class 1a, imperfective, reflexive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | колива́тися, колива́тись, колива́ться kolyvátysja, kolyvátysʹ, kolyvátʹsja | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | колива́ючись kolyvájučysʹ |
колива́вшись kolyvávšysʹ |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
колива́юся, колива́юсь kolyvájusja, kolyvájusʹ |
бу́ду колива́тися, бу́ду колива́тись, бу́ду колива́ться, колива́тимусь, колива́тимуся búdu kolyvátysja, búdu kolyvátysʹ, búdu kolyvátʹsja, kolyvátymusʹ, kolyvátymusja |
| 2nd singular ти |
колива́єшся kolyváješsja |
бу́деш колива́тися, бу́деш колива́тись, бу́деш колива́ться, колива́тимешся búdeš kolyvátysja, búdeš kolyvátysʹ, búdeš kolyvátʹsja, kolyvátymešsja |
| 3rd singular він / вона / воно |
колива́ється kolyvájetʹsja |
бу́де колива́тися, бу́де колива́тись, бу́де колива́ться, колива́тиметься búde kolyvátysja, búde kolyvátysʹ, búde kolyvátʹsja, kolyvátymetʹsja |
| 1st plural ми |
колива́ємся, колива́ємося, колива́ємось kolyvájemsja, kolyvájemosja, kolyvájemosʹ |
бу́демо колива́тися, бу́демо колива́тись, бу́демо колива́ться, колива́тимемось, колива́тимемося, колива́тимемся búdemo kolyvátysja, búdemo kolyvátysʹ, búdemo kolyvátʹsja, kolyvátymemosʹ, kolyvátymemosja, kolyvátymemsja |
| 2nd plural ви |
колива́єтеся, колива́єтесь kolyvájetesja, kolyvájetesʹ |
бу́дете колива́тися, бу́дете колива́тись, бу́дете колива́ться, колива́тиметесь, колива́тиметеся búdete kolyvátysja, búdete kolyvátysʹ, búdete kolyvátʹsja, kolyvátymetesʹ, kolyvátymetesja |
| 3rd plural вони |
колива́ються kolyvájutʹsja |
бу́дуть колива́тися, бу́дуть колива́тись, бу́дуть колива́ться, колива́тимуться búdutʹ kolyvátysja, búdutʹ kolyvátysʹ, búdutʹ kolyvátʹsja, kolyvátymutʹsja |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | колива́ймося, колива́ймось kolyvájmosja, kolyvájmosʹ |
| second-person | колива́йся, колива́йсь kolyvájsja, kolyvájsʹ |
колива́йтеся, колива́йтесь kolyvájtesja, kolyvájtesʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
колива́вся, колива́всь kolyvávsja, kolyvávsʹ |
колива́лися, колива́лись kolyválysja, kolyválysʹ |
| feminine я / ти / вона |
колива́лася, колива́лась kolyválasja, kolyválasʹ | |
| neuter воно |
колива́лося, колива́лось kolyválosja, kolyválosʹ | |
Derived terms
- колива́ння n (kolyvánnja)
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “коливатися”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “коливатися”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “коливатися”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “коливатися”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)
This article is issued from Wiktionary. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.